М.Д. Федоренко, головний державний інспектор
Київської ДІ ПБ та ОП у будівництві
Щороку реєструються нещасні випадки, пов’язані з виконанням робіт в охоронній зоні ліній електропередачі, а саме – під час робіт з використанням вантажопідіймальних механізмів, засобів підмощування та іншого будівельного устаткування в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі; земляних робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередачі; в небезпечній зоні контактних мереж електрифікованих ліній залізничного та міського транспорту. Як правило, такі нещасні випадки мають смертельний або тяжкий наслідок, а їх аналіз свідчить про те, що перед початком виконання робіт не були вирішені організаційно-технічні заходи щодо безпечних умов праці.
Оскільки охоронна зона ліній електропередачі являє собою небезпечну зону, у якій «можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника» (ДСТУ 2293-99), то згідно з п. 2 додатка 1 «Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» передбачено отримання підприємством дозволу щодо спроможності виконання робіт в цих зонах.
Умови безпечного виконання робіт в охоронній зоні ліній електропередачі визначені в межах: ліній енергопередавальних організацій – «Правила охорони електричних мереж» (Постанова КМУ від 04.03.1997 р. № 209), «Правила безпечної експлуатації електроустановок» (НПАОП 40.1-1.01-97), «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.051-90; ліній зв’язку і проводового мовлення – «Правила охорони ліній зв’язку» (Постанова КМУ від 29.01.1996 р. № 135), «Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення» (НПАОП 64.2-1.07-96); контактних мереж електрифікованої лінії залізничного транспорту – «Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях» (НПАОП 60.1-1.48-00); контактних мереж міського електротранспорту – «Правила охорони праці на міському електричному транспорті» (НПАОП 60.2-1.01-06).
Для оперативного вирішення питань в умовах суміщення охоронних зон різного відомчого підпорядкування розроблюються відповідні нормативні документи, наприклад «Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв’язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж 0,4 кВ із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення» (накази Міністерства зв’язку України від 07.03.1997 р. № 28 та Міністерства енергетики та електрифікації України від 20.03.1997 р. № 27).
Згідно з п. 5 та п. 9 «Правил охорони електричних мереж» до охоронної зони повітряних наземних ліній та споруд електропередачі відносять територію уздовж повітряної лінії електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: 2 м – до 1 кВ; 10 м – до 20 кВ; 15 м – 35 кВ; 20 м – 110 кВ; 25 м – 150, 220 кВ; 30 м – 330, 400, 500, +(-) 400кВ; 40 м – 750 кВ, а також територію на відстані 3 м за периметром від огорожі або споруди трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
До охоронної зони наземних кабельних ліній відносять територію уздовж підземних кабельних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 м, а також уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 м у напрямку проїзної частини вулиці.
У межах охоронної зони наземної повітряної і кабельної ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди підприємства-власника лінії електропередачі (надалі – експлуатаційного підприємства), без присутності їх представника забороняється:
· будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд...
Повну версію статті дивіться в журналі