Г.П. Крижов, Т.Є. Удод,

кандидати техн. наук

(Продовження. Початок див. ЕП, № 1-2, 2010 р.)

             Продовжуємо знайомити читачів зі змістом основних положень посібника [7] в частині проведення розрахунків механічної міцності проводів ПЛ та особливостей використання самоутримних проводів для ПЛ напругою до 1 кВ.

              Під час проведення механічного розрахунку проводів, який виконується з метою визначення напружень у проводах і стріл прогину проводів у прогонах, у посібнику [7] рекомендовано використовувати комп’ютерну програму, розроблену інститутом «Укрсільенергопроект». В основу цієї програми покладено рівняння стану проводу:

де σ – механічна напруга в проводі, Мпа; γ – питоме навантаження, Мпа/м; і t – температура у кінцевому стані, ºС, які потрібно визначити. Після підстановки в рівняння (1) відомих величин воно приводиться до виду ... і вирішується відносно σ. При цьому питомі навантаження, що обумовлюють зміни атмосферних умов, рекомендовано визначати за формулами, наведеними у табл. 1.

Інші значення (σ₀, α, β) визначають на підставі даних про параметри проводів, а значення температур приймають за картами максимальної і мінімальної температури району будівництва, наведеними у главі 2.5 ПУЕ:2006 [3].

            Посібник дає рекомендацію, згідно з якою під час механічного розрахунку проводів з обмеженням напруження у трьох вихідних режимах у загальному випадку визначаються три критичних прогони, але вибір розрахункових умов зводиться до порівняння розрахункового прогону з двома критичними прогонами.

            Нагадаємо, що критичним прогоном називається такий прогін, у якому механічне напруження досягає допустимих значень у двох розглянутих режимах. Якщо це має місце за нижчої і середньорічної температури, такий прогін називається першим критичним l_1k. У разі другого критичного прогону l_2k напруження досягає допустимого значення в режимі нижчої температури і найбільшого навантаження. При третьому критичному прогоні l_3k напруження досягає допустимого значення за середньорічної температури і найбільшого навантаження. У Посібнику наведені відповідні формули для визначення цих прогонів та розшифровку окремих параметрів, що містяться у цих формулах.

Рекомендована послідовність проведення розрахунку зводиться до визначення l_2k і порівняння його з розрахунковим прогоном. У разі якщо l_p2k , у рівнянні стану проводу за вихідний режим приймається режим нижчої температури (при цьому σ₀=σ_нб, γ₀=γ_1, t₀=t), а у разі якщо l_p>l_2k, у рівнянні стану проводу за вихідний режим приймається режим найбільших навантажень (при цьому σ₀=σ_нб, ...

Повну версію статті дивіться в журналі