Про журнал Співробітництво Архів Передплата Реклама Контакти Карта сайту

рус
 
  Архiв по рубриках

Свiжий випуск
5-6/2014

Варто придбати
Особистість
Прилади та пристрої
Світлотехніка
Кабельний ринок
Інноваційні технології
Вироблено в Україні
Облік і контроль
Енергетика і ринок
Працюємо безпечно
Норми і приписи
Нова енергія
Бережімо енергію
З історії
Є ідея
Споживчі тести
Зміст
Події
Каталог електротехнічних фірм
Прайс-листи
На головну Написати листа Пошук

Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж

Вибiр номеру журналу: 12/2008

Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж

Г.П. Крижов, Т.Є. Удод,

кандидати техн. наук

 

       Передмова

Електричні мережі працюють в умовах спільного використання у разі, коли декілька споживачів живляться від однієї лінії електропередачі, наприклад від магістральної лінії з двома та більше відгалуженнями (рис. 1). Може бути і таке, коли від живильної підстанції відходить одна з ліній, що живить низку послідовно приєднаних підстанцій споживачів. Тоді головна ділянка лінії належить до мережі спільного використання усіх споживачів, які підключені до цієї лінії (рис. 2). Можливі й інші подібні варіанти живлення декількох споживачів, у тому числі спільні трансформаторні підстанції.

Користування такими спільними мережами визначено Правилами користування електричною енергією [2, 3]. Але залишались деякі спірні питання щодо правил розрахунку за обслуговування цих спільних мереж, особливо у частині взаємних розрахунків між учасниками спільного використання. Тому на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 р. № 452-р «Про впорядкування оплати послуг, що надаються власниками електричних мереж» Національною комісією регулювання електроенергетики України розроблена та затверджена «Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

Загальна характеристика Методики

«Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж» (далі – Методика) [1] затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ) від 12.06.2008 року № 691 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2008 р. за № 732/15423. Постанова НКРЕ набирає чинності з 1 січня 2009 року.

Методика погоджена з Держкомітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінжитлокомунгоспом та Мінпраці України, а також з Антимонопольним комітетом України та Держкомітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Встановлено висновок щодо відповідності цього нормативного документа положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Методика [1] містить такі розділи і додатки:

Загальні положення.

Порядок складення кошторису обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.

Розрахунок умовних одиниць технологічного обладнання електромереж електропередавальних організацій та власників мереж.

Визначення граничних рівнів витрат за обсягом умовних одиниць.

Обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.

Крім того, у п’яти додатках наведено форми та довідкові дані щодо проведення необхідних розрахунків за цією Методикою.

 

У розділі 1 «Загальні положення» наведено призначення та головні цілі Методики, а також терміни та визначення.

Методика містить методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання. Суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія Методики, є всі юридичні та фізичні особи, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.

Методика встановлює:

порядок складення кошторису витрат власників мереж на утримання їх технологічних електричних мереж;

порядок розрахунку обсягу технологічного обладнання електричних мереж в умовних одиницях електропередавальних організацій, на території здійснення ліцензованої діяльності яких приєднані електроустановки власників мереж, та саме власників мереж;

порядок визначення нормативів витрат на умовну одиницю та розподілу витрат на утримання мереж між суб’єктами господарювання, які використовують мережі, на частини, що відповідають платі за спільне використання відповідного суб’єкта господарювання.

Крім визначених раніше (зокрема, у Правилах користування електричною енергією [3]), роз’яснено такі терміни:

 - власник мереж – юридична або фізична особа, якій належать на праві власності або користування технологічні електричні мережі і яка не має ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії;

 - норматив витрат на умовну одиницю – відношення обґрунтованих витрат на обслуговування електричних мереж електропередавальної організації до чисельної характеристики цих мереж за обсягом умовних одиниць;

 - обсяг технологічних електричних мереж – числова характеристика технологічних електричних мереж відповідного суб’єкта господарювання в умовних одиницях, яка відображає питомі витрати на експлуатацію та утримання електричних мереж.

Одним з головних положень є те, що витрати власника мереж визначаються щодо тих електричних мереж, які використовуються власником мереж спільно з іншим користувачем. Такі електричні мережі мають бути виділені на однолінійній схемі, яка є невід’ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Перелік операційних витрат, що вносяться до кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання власника мереж, визначається згідно з розділом 2 цієї Методики за формою, наведеною в додатку 1.

Таким чином, передбачено, що власник мереж забезпечує керування діяльністю з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, а витрати власника відшкодовуються всіма користувачами спільних мереж. У діяльності з утримання власник керується принципом економічної доцільності та метою досягнення оптимальної вартості послуг для їх користувачів.

При цьому у разі недотримання параметрів якості електричної енергії та зниження надійності електропостачання внаслідок неналежного утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідальним є власник цих мереж.

Кошти, отримані власником електричних мереж як плата за спільне використання технологічних електричних мереж, обліковуються окремо та використовуються виключно на утримання цих мереж у належному технічному стані та на їх експлуатацію. З цією метою власник мереж зобов’язаний вести окремий бухгалтерський облік витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією технологічних електричних мереж спільного використання.

Для підтвердження витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат.

 

У розділі 2 «Порядок складення кошторису обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання» зазначено, що під час складення кошторису цих витрат враховуються витрати, повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем послуг, охороною праці тощо в межах витрат, які необхідні для утримання технологічних електричних мереж спільного використання. Кошторис складається без ПДВ.

У переліку операційних витрат, що вносяться до кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання власника мереж, наведені структура та зміст статей кошторису, а саме:

матеріальні витрати, зокрема, сировина та матеріали, використані для утримання (експлуатації та обслуговування) власних технологічних електричних мереж спільного використання; витрати на ремонти цих мереж; витрати на паливо для транспортних засобів; витрати електроенергії та інші витрати (у Методиці надано детальний перелік як цієї, так і інших статей витрат, які тут не наводимо)

                       Повну версію статті дивіться в журналі

 

 

 

 

©2007 Електропанорама
Дизайн от Conus